Парсер і декодер UUID

Розбирайте UUID за стандартом RFC 9562 локально у браузері.

Без завантаження на серверБез реєстраціїМиттєвий результат
Декодер v1–v8 · Nil · MaxВитягує мітки часу v1, v6 і v7100% Локально • Без завантажень
Дослідити UUID
Офлайн-рушій готовий100% приватне виконання у браузері • Без завантаження на сервер
100% приватно • Без завантаження файлів на сервер

Чому варто обрати безкоштовний Парсер і декодер UUID від Utiliome?

Створено з нуля для повної приватності, миттєвої роботи та зручності. Без підписок, платних обмежень та реєстрації.

Вилучення міток часу з v1, v6 та v7

Перетворює 48-бітні поля мілісекунд епохи Unix у UUIDv7 та 60-бітні 100-наносекундні григоріанські лічильники в UUIDv1 і UUIDv6 на точні дати UTC формату ISO-8601 та цілі числа епохи.

Повний розбір бітових полів RFC 9562

Інспектує всі 128 бітів в октетах із 0 по 15, виділяючи 4-бітний півбайт версії (від v1 до v8), спеціальні константи Nil та Max, бітовий префікс варіанта, 14-бітну послідовність годинника (clock sequence) і 48-бітний ID вузла (node ID).

Шістнадцяткова та 128-бітна бінарна схема

Відображає канонічний hex-формат 8-4-4-4-12 поруч із 16-байтовими групами октетів та проіндексованими за бітами двійковими сегментами для перевірки порядку байтів big-endian, прапорців багатоадресної розсилки IEEE 802 і бітів ентропії.

Клієнтське декодування без відправлення на сервер

Виконує накладання бітових масок та 64-бітну арифметику епох через BigInt безпосередньо в пам'яті браузера без мережевих запитів, зберігаючи конфіденційність первинних ключів продакшену, ID аудиту й сесійних токенів.

Utiliome проти традиційних хмарних аналогів

Порівняйте наш локальний рушій WebAssembly із застарілими хмарними сервісами.

Функція Utiliome (Локальний браузер) Застарілі хмарні конвертери
Вилучення міток часу з v1, v6 та v7 Перетворює 48-бітні поля мілісекунд епохи Unix у UUIDv7 та 60-бітні 100-наносекундні григоріанські лічильники в UUIDv1 і UUIDv6 на точні дати UTC формату ISO-8601 та цілі числа епохи. Обмежені налаштування без гнучкої кастомізації
Повний розбір бітових полів RFC 9562 Інспектує всі 128 бітів в октетах із 0 по 15, виділяючи 4-бітний півбайт версії (від v1 до v8), спеціальні константи Nil та Max, бітовий префікс варіанта, 14-бітну послідовність годинника (clock sequence) і 48-бітний ID вузла (node ID). Потребує сторонніх програм або ручної обробки
Конфіденційність та обробка 100% локально у браузері (0 завантажень на сервер) Завантажує дані на зовнішні хмарні сервери
Вартість і реєстрація 100% безкоштовно назавжди без реєстрації Вимагає реєстрації акаунта або платної підписки
Як це працює

Парсер і декодер UUID: як користуватися за 3 простих кроки

Встановлення програм не потрібне. Все працює безпосередньо у вашому веб-браузері.

1

Введіть або завантажте UUID

Вставте в поле введення канонічний 36-символьний UUID, 32-символьний hex-рядок без дефісів, GUID у фігурних дужках чи ідентифікатор із префіксом URN або перетягніть локальний текстовий файл.

2

Дослідіть декодовані поля RFC 9562

Перегляньте вилучену версію (v1–v8, Nil або Max), бітовий префікс варіанта RFC, вихідні 128-бітні шістнадцяткові й двійкові октети, а також специфічні для версії підполя.

3

Скопіюйте мітку часу або JSON-звіт

Для впорядкованих за часом ключів v1, v6 і v7 скопіюйте декодовану дату створення у форматі ISO-8601 UTC, значення епохи Unix у мілісекундах, послідовність годинника або структурований розбір у JSON.

Декодування прив'язаних до часу UUID: покроковий розбір входу та виходу

Швидка відповідь: Під час парсингу UUID інструмент видаляє роздільники форматування, розподіляє 128-бітний ідентифікатор по 16 октетах із порядком байтів big-endian, зчитує біти 48–51 для визначення версії та біти 64–65 для варіанта, а потім застосовує специфічні для версії бітові маски, щоб декодувати мілісекунди епохи Unix (v7) або 100-наносекундні григоріанські тіки, послідовності годинника та ідентифікатори вузлів (v1 і v6).

Прив'язані до часу UUID зберігають мітки часу створення у двох різних системах відліку епох, визначених стандартом RFC 9562: мілісекунди епохи Unix для UUIDv7 та 100-наносекундні інтервали григоріанського календаря починаючи з 1582-10-15T00:00:00Z для UUIDv1 і UUIDv6.

Приклад 1: Декодування первинного ключа UUIDv7

Розглянемо первинний ключ бази даних, згенерований у форматі UUIDv7:

01941f29-7c7b-7a3c-9f4e-2b8d5c1a0e6f

Парсер зчитує перші 48 бітів (01941f297c7b) як беззнакове ціле число мілісекунд у порядку big-endian (1735689600123), перевіряє 13-й півбайт (7, у двійковому вигляді 0111) і два старші біти 17-го півбайта (9, у двійковому вигляді 1001 -> варіант 10), після чого відокремлює поле rand_a (12 бітів) від rand_b (62 біти):

{
  "canonical": "01941f29-7c7b-7a3c-9f4e-2b8d5c1a0e6f",
  "version": 7,
  "versionLabel": "UUIDv7 (Unix Epoch Time-Ordered)",
  "variant": "RFC 9562 (10xx)",
  "timestamp": {
    "epochSystem": "Unix Epoch (1970-01-01T00:00:00Z)",
    "unixMilliseconds": 1735689600123,
    "iso8601Utc": "2025-01-01T00:00:00.123Z"
  },
  "fields": {
    "unix_ts_ms": "0x01941f297c7b",
    "ver": "0b0111 (7)",
    "rand_a": "0xa3c (12 bits)",
    "var": "0b10",
    "rand_b": "0x1f4e2b8d5c1a0e6f (62 bits)"
  }
}

Приклад 2: Декодування UUIDv1 порівняно з перевпорядкованим UUIDv6

Обидва наведені нижче ідентифікатори кодують одну й ту саму григоріанську мітку часу (0x1efc7d357fd0000 = 139549824000000000 тіків по 100 нс), послідовність годинника та ID вузла, відрізняючись лише тим, як саме 60 бітів часу розподілені по октетах із 0 по 7:

UUIDv1: 57fd0000-c7d3-11ef-aa1b-3d8f4a91c20e
UUIDv6: 1efc7d35-7fd0-6000-aa1b-3d8f4a91c20e

Збирання частин time_hi (1ef), time_mid (c7d3) і time_low (57fd0000) із UUIDv1 — або конкатенація time_high (1efc7d35), time_mid (7fd0) і time_low (000) із UUIDv6 — із подальшим відніманням зміщення між григоріанською епохою та епохою Unix (122192928000000000 тіків) дає такий звіт за декодованими полями:

{
  "canonical": "57fd0000-c7d3-11ef-aa1b-3d8f4a91c20e",
  "version": 1,
  "variant": "RFC 9562 (10xx)",
  "timestamp": {
    "gregorianTicks100ns": "139549824000000000",
    "unixMilliseconds": 1735689600000,
    "subMillisecondNanoseconds": 0,
    "iso8601Utc": "2025-01-01T00:00:00.000Z"
  },
  "clockSequence": {
    "hex": "0x2a1b",
    "decimal": 10779
  },
  "node": {
    "formatted": "3d:8f:4a:91:c2:0e",
    "multicastBit": 1,
    "nodeType": "Pseudorandom multicast node (RFC 9562 Section 6.10)"
  }
}

Бітові схеми RFC 9562, арифметика епох і властивості безпеки

Швидка відповідь: Стандарт RFC 9562 визначає 128-бітну структуру з порядком байтів big-endian, де біти 48–51 кодують версії з 1 по 8, а біти 64–67 визначають варіант. Лише версії 1, 6 і 7 містять стандартизовані мітки часу; версії 3, 4 і 5 зберігають детерміновані хеш-дайджести або ентропію CSPRNG, тоді як версія 8 резервує 122 біти під користувацькі схеми.

Згідно зі специфікацією RFC 9562 (яка замінила RFC 4122 у травні 2024 року), UUID являє собою беззнакове 128-бітне значення, що передається в мережевому порядку байтів (старший значущий біт має індекс 0, молодший значущий біт — 127).

Схеми бітових полів для версій із прив'язкою до часу

Bit Index:  0                   31 32       47 48  51 52        63
UUIDv1:    [      time_low (32)   | time_mid  | 0001 | time_hi(12)]
UUIDv6:    [     time_high (32)   | time_mid  | 0110 |time_low(12)]
UUIDv7:    [          unix_ts_ms (48 bits)    | 0111 | rand_a (12)]

Bit Index:  64 65 66            79 80                           127
UUIDv1/v6: [ 10  |  clock_seq(14) |          node (48 bits)       ]
UUIDv7:    [ 10  |               rand_b (62 bits)                 ]

Префікси варіантів і граничні константи

Восьмий октет (біти 64–71, починаючи з 17-го шістнадцяткового символу) визначає те, як інтерпретується решта бітової структури:

  • 0xxx (hex 0–7): зарезервовано для зворотної сумісності із застарілою системою Apollo NCS.
  • 10xx (hex 8, 9, a, b): стандартний варіант RFC 9562, що використовується в UUIDv1–UUIDv8.
  • 110x (hex c, d): зарезервовано для зворотної сумісності із застарілими GUID Microsoft COM/DCOM.
  • 111x (hex e, f): зарезервовано для майбутніх специфікацій, за винятком випадку, коли всі 128 бітів дорівнюють 1, що утворює Max UUID (ffffffff-ffff-ffff-ffff-ffffffffffff, розділ 5.10 RFC 9562). Аналогічно, 128 нульових бітів утворюють Nil UUID (00000000-0000-0000-0000-000000000000, розділ 5.9).

Проблеми втрати 64-бітної точності в обчисленнях григоріанської епохи

60-бітний григоріанський лічильник містить значення порядку 1.39 * 10^17 тіків, що більш ніж на порядок перевищує константу подвійної точності IEEE-754 Number.MAX_SAFE_INTEGER (9,007,199,254,740,991 або 2^53 - 1). Під час конвертації міток часу UUIDv1 або UUIDv6 із використанням стандартних 64-бітних чисел із рухомою комою відбувається непомітне округлення молодших 4–5 бітів (що спотворює субмілісекундні тіки на величину до 3,2 мікросекунди). Для точного декодування потрібна арифметика довільної точності BigInt із використанням точного зміщення в 141,427 днів (122,192,928,000,000,000 тіків по 100 наносекунд, 0x01b21dd213814000) між 1582-10-15T00:00:00Z та 1970-01-01T00:00:00Z. Натомість 48-бітне поле unix_ts_ms у UUIDv7 сягає максимуму при 281,474,976,710,655 мс (10889-08-02T05:31:50.655Z), що безпечно вміщується у 53-бітні цілі числа.

Конфіденційність і витік метаданих

Інспекція зовнішніх UUID розкриває операційні метадані, якщо прив'язані до часу версії використовуються в публічних ендпоінтах:

  • Апаратна MAC-адреса проти псевдовипадкового вузла: у UUIDv1, якщо молодший значущий біт 10-го октету (біт одноадресної/багатоадресної розсилки IEEE 802) дорівнює 0, 48-бітне поле node часто розкриває фізичну MAC-адресу мережевого інтерфейсу хоста та префікс виробника IEEE OUI. Розділ 6.10 RFC 9562 рекомендує встановлювати цей біт multicast у 1 із випадковими байтами вузла (що є обов'язковим для UUIDv6, коли використання MAC-адреси небажане).
  • Оцінка швидкості створення записів: публічно доступні ідентифікатори v1, v6 і v7 розкривають точний час створення записів, дозволяючи стороннім спостерігачам оцінювати темпи реєстрацій або обсяги замовлень між двома ID. Для непрозорих публічних токенів використовуйте випадкові UUIDv4 (122 біти CSPRNG).

Парсер UUID, валідатор UUID чи генератор за часом: що обрати?

Швидка відповідь: Використовуйте парсер і декодер UUID, коли потрібно дослідити внутрішні 128-бітні поля одного ідентифікатора, ID вузла або вилучити вбудовану мітку часу UTC із v1, v6 і v7. Використовуйте валідатор UUID для перевірки синтаксису та пакетної фільтрації тисяч ID, або генератор UUID v7, v6 та v1 для створення нових впорядкованих за часом ключів.

Кожен інструмент у наборі Utiliome UUID вирішує своє завдання під час роботи з ідентифікаторами стандарту RFC 9562:

Можливість Парсер і декодер UUID (цей інструмент) Валідатор UUID Генератор UUID v7, v6 та v1
Основне призначення Інспекція внутрішніх бітових полів і декодування вбудованих міток часу з наявного UUID Перевірка синтаксису RFC 9562, версії та відповідності варіанта для поодиноких ID або великих списків Генерація нових впорядкованих за часом UUID стандарту RFC 9562 для первинних ключів БД
Робота з мітками часу Вилучає дати ISO-8601 UTC, мс Unix та 100-нс григоріанські тіки з v1, v6 і v7 Не декодує час; перевіряє півбайти версії та бітові префікси варіанта Кодує поточні або задані мітки часу в нові ідентифікатори v7, v6 або v1
Аналіз бітів і двійкового коду Повна 128-бітна двійкова схема, clock sequence, rand_a/rand_b та прапорці вузла IEEE 802 Мітка версії для кожного рядка (v1–v8, Nil, Max) і діагностика синтаксичних помилок Форматує нові ключі в канонічний hex із дефісами, чистий hex або JSON
Пакетна фільтрація та експорт Глибока детальна інспекція одного ключа Фільтрує багаторядкові файли або дампи логів й експортує очищені списки валідних UUID Пакетно генерує монотонні серії впорядкованих за часом ключів

Як обрати відповідний робочий процес

  • Налагодження журналу подій або первинного ключа: вставте ідентифікатор сюди, щоб вилучити точну мітку часу його створення в UTC, перевірити, чи є ID вузла апаратною MAC-адресою або випадковою multicast-адресою, і дослідити його 128-бітну структуру.
  • Аудит або очищення набору даних: надішліть стовпці CSV, дампи логів або корисне навантаження API у Валідатор UUID, щоб відсіяти некоректні рядки, виявити застарілі GUID Microsoft 110x й експортувати канонічні ідентифікатори в нижньому регістрі.
  • Створення нових ідентифікаторів: використовуйте Генератор UUID v7, v6 та v1, коли вам потрібні оптимізовані для B-дерев впорядковані за часом ключі, або Генератор UUID v4, якщо потрібні не прив'язані до часу 122-бітні ідентифікатори CSPRNG без витоку часових міток.
Часті запитання

Часті запитання та довідка: Парсер і декодер UUID

Все, що вам потрібно знати про використання безкоштовного онлайн-інструменту парсер uuid від Utiliome.

Чи можна вилучити мітку часу створення з UUID v4 або UUID v5?

Ні. UUIDv4 містить 6 фіксованих бітів версії та варіанта і 122 біти криптографічно стійких випадкових даних (CSPRNG), а UUIDv3 та UUIDv5 містять усічені хеші MD5 або SHA-1 від UUID простору імен та рядка імені. Жоден із них не зберігає час, послідовність годинника чи метадані хоста — лише UUIDv1, UUIDv6 і UUIDv7 (плюс застарілий формат DCE Security v2 із грубою підстановкою POSIX UID/GID) несуть стандартизовані мітки часу створення.

Чому UUID v1 та UUID v6 декодуються в одну й ту саму мітку часу за різних hex-префіксів?

Обидві версії кодують 60-бітний лічильник 100-наносекундних інтервалів, що минули з 1582-10-15T00:00:00Z. UUIDv1 поміщає молодші біти time_low, які змінюються найшвидше, у перші 32 біти (біти 0-31), що розкидає послідовні вставки по різних сторінках індексу B-дерева. UUIDv6 перевпорядковує ті самі 60 бітів від старших до молодших (time_high, time_mid, time_low), щоб лексикографічний порядок рядків збігався з хронологічним порядком створення.

Як визначити, чи є ID вузла в UUID v1 фізичною MAC-адресою чи згенерованим випадково?

Перевірте молодший значущий біт 10-го октету (перший байт 48-бітного поля node), який відповідає прапорцю одноадресної/багатоадресної розсилки (unicast/multicast) стандарту IEEE 802. Фізичні MAC-адреси мережевих карт завжди мають 0 у цьому біті (unicast), тоді як розділ 6.10 RFC 9562 наказує встановлювати цей біт у 1 (multicast) щоразу, коли замість апаратної адреси використовується 48-бітне псевдовипадкове значення вузла.

Яку субмілісекундну точність часу можна декодувати з UUID v7?

UUIDv7 гарантує точність мітки часу в 1 мілісекунду завдяки своєму 48-бітному полю unix_ts_ms (біти 0-47). Хоча розділ 6.2 RFC 9562 дозволяє генераторам поміщати опціональну субмілісекундну дробову частину або монотонний лічильник у поле rand_a (біти 52-63), сам формат передавання даних не містить прапорця, який би вказував, чи містить rand_a випадкову ентропію, лічильник або частки наносекунд, тому універсальний парсер може детерміновано декодувати лише unix_ts_ms.

Як парсер обробляє ідентифікатори Nil, Max та UUID v8?

Повністю нульові (00000000-0000-0000-0000-000000000000) та заповнені одиницями (ffffffff-ffff-ffff-ffff-ffffffffffff) вхідні дані розпізнаються як спеціальні константи Nil та Max за стандартом RFC 9562, а не як помилкові значення версії 0 або версії 15. Для UUIDv8 (ver = 1000) парсер вилучає поля custom_a (48 бітів), custom_b (12 бітів) і custom_c (62 біти) у вигляді шістнадцяткових та бінарних значень без спроб вгадати мітку часу, оскільки бітова розмітка v8 визначається конкретним розробником.